1. Орфографічний словник української мови

сідельце

сіде́льце

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сідельце — СІДЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до сідло́. Козакові при бокові хустки не носити, Лиш про славу козацькую сідельце покрити (П. Чубинський); Копитами вдарте, вороні, – Я в сідельці, мамо, на коні (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах
  2. сідельце — -я, с. Зменш.-пестл. до сідло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сідельце — Сіде́льце, -льця, -льцю; -де́льця, -де́лець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сідельце — СІДЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до сідло́. Козакові при бокові хустки не носити, Лиш про славу козацькую сідельце покрити (Чуб., V, 1874, 325); Копитами вдарте, вороні,— Я в сідельці, мамо, на коні (Воронько, Поезії, 1950, 109). Словник української мови в 11 томах
  5. сідельце — Сідельце, -ця с. ум. отъ сідло. Словник української мови Грінченка