сідок
сідо́к
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сідок — СІДО́К, а́, ч. 1. Той, хто їде верхи на коні; вершник. І то там, то там [у степу] видно було, як між шаблями сипались на сніг іскри, потім падав вершник, а кінь уже біг без сідока (П. Панч). 2. Пасажир, що їде в найнятому екіпажі. – Слава тобі, Господи!... Словник української мови у 20 томах
- сідок — -а, ч. 1》 Той, хто їде верхи на коні; вершник. 2》 Пасажир, що їде в найнятому екіпажі. || Той, хто взагалі їде в будь-якому екіпажі, на мотоциклі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сідок — СІДО́К, а́, ч. 1. Той, хто їде верхи на коні; вершник. І то там, то там [у степу] видно було, як між шаблями сипались на сніг іскри, потім падав вершник, а кінь уже біг без сідока (Панч, Гомон. Україна, 1954, 242). 2. Пасажир, що їде в найнятому екіпажі. Словник української мови в 11 томах