1. Орфографічний словник української мови

тванюка

тваню́ка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тванюка — див. бездоріжжя; грязь Словник синонімів Вусика
  2. тванюка — ТВАНЮ́КА, и, ж. Збільш. до твань. Посковзнувшись, Соломія вскочила вище колін у холодну тванюку (М. Коцюбинський); По її [річки] берегах тяглися непрохідні мочарі, і людей поглинала холодна тванюка (С. Словник української мови у 20 томах
  3. тванюка — -и, ж. Збільш. до твань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тванюка — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
  5. тванюка — ТВАНЮ́КА, и, ж. Збільш. до твань. Посковзнувшись, Соломія вскочила вище колін у холодну тванюку (Коцюб., І, 1955. 361); По її [річки] берегах тяглися непрохідні мочарі, і людей поглинала холодна тванюка (Чорн., Пісні.., 1958, 53). Словник української мови в 11 томах
  6. тванюка — Тваню́ка, -ки ж. ув. отъ твань. Мнж. 193. Словник української мови Грінченка