1. Словник української мови у 20 томах

тванюка

ТВАНЮ́КА, и, ж.

Збільш. до твань.

Посковзнувшись, Соломія вскочила вище колін у холодну тванюку (М. Коцюбинський);

По її [річки] берегах тяглися непрохідні мочарі, і людей поглинала холодна тванюка (С. Чорнобривець);

Дощ стихав тільки на мить, “емки” в'язнули в тванюці, водії лаялись і щодуху тисли на газ (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тванюка — тваню́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тванюка — див. бездоріжжя; грязь Словник синонімів Вусика
  3. тванюка — -и, ж. Збільш. до твань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тванюка — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
  5. тванюка — ТВАНЮ́КА, и, ж. Збільш. до твань. Посковзнувшись, Соломія вскочила вище колін у холодну тванюку (Коцюб., І, 1955. 361); По її [річки] берегах тяглися непрохідні мочарі, і людей поглинала холодна тванюка (Чорн., Пісні.., 1958, 53). Словник української мови в 11 томах
  6. тванюка — Тваню́ка, -ки ж. ув. отъ твань. Мнж. 193. Словник української мови Грінченка