твань

ТВАНЬ, і, ж.

1. В'язке болото, грязь, рідке багно (у 2 знач.).

Надвір вийдеш – дощ та твань, та туман непроглядний (Панас Мирний);

Стежки ці залиті водою, вони грузькі, твань хлюпа під ногами і лунко плямкає, коли витягнеш із неї ногу (І. Сенченко);

Не докотившись до середини, гармата розірвала зелену тканину болота, по саме жерло опустилась у твань і потягла за собою кількох бійців (М. Стельмах);

// Драговина, трясовина, багно (у 1, 2 знач.).

Ноги все частіше провалюються, в'язнуть до колін у густій холодній багнюці. Чвакає і чвакає без кінця хлипка засмоктуюча твань (О. Гончар).

2. Тонкі густі водорості; баговиння (у 1 знач.).

Прикро вражав нас Запах убивчий тюленів, що живляться тванню морською (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

3. перен., зневажл. Про розпусну або мерзенну, підлу людину чи середовище з таких людей.

Невже вона справді кохає його? Невже може кохати твань, грязюку, пітьму застеленої алкогольним туманом психіки? (О. Гончар);

Але ж занадто багато траплялося серед чудес такої твані, як Ситник, убивці діда Родима (П. Загребельний);

// чого. Про те, що засмоктує, обплутує, позбавляє волі, свободи дій.

Вона стане матір'ю, обсядуть її діти, щоденні турботи, мов грузьке болото, зассуть її, і гнила твань дрібниць покриє всі надії (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твань — твань іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. твань — Баговиння, ЖАБУРИННЯ; (після дощу) болото; П. трясовина, драговина, БАГНО; тванюка. Словник синонімів Караванського
  3. твань — див. бездоріжжя; болото; грязь Словник синонімів Вусика
  4. твань — -і, ж. 1》 В'язке болото, грязь, рідке багно (у 2 знач.). || Драговина, трясовина, багно (у 1, 2 знач.). 2》 Тонкі густі водорості; баговиння (у 1 знач.). 3》 перен., зневажл. Про розпусну або мерзенну, підлу людину чи середовище з таких людей. || чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. твань — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
  6. твань — Твань, тва́ні, -ні, тва́нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. твань — ТВАНЬ, і, ж. 1. В’язке болото, грязь, рідке багно (у 2 знач.). Надвір вийдеш — дощ та твань, та туман непроглядний (Мирний, III, 1954, 198); Стежки ці залиті водою, вони грузькі, твань хлюпа під ногами і лунко плямкає, коли витягнеш із неї ногу (Сенч. Словник української мови в 11 томах
  8. твань — Твань, -ні ж. Вязкая, густая грязь въ рѣкѣ, болотѣ. О. 1862. 1. 55. Мнж. 193. Словник української мови Грінченка