1. Великий тлумачний словник сучасної мови

твань

-і, ж.

1》 В'язке болото, грязь, рідке багно (у 2 знач.).

|| Драговина, трясовина, багно (у 1, 2 знач.).

2》 Тонкі густі водорості; баговиння (у 1 знач.).

3》 перен., зневажл. Про розпусну або мерзенну, підлу людину чи середовище з таких людей.

|| чого. Про те, що засмоктує, обплутує, позбавляє волі, свободи дій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твань — твань іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. твань — Баговиння, ЖАБУРИННЯ; (після дощу) болото; П. трясовина, драговина, БАГНО; тванюка. Словник синонімів Караванського
  3. твань — див. бездоріжжя; болото; грязь Словник синонімів Вусика
  4. твань — ТВАНЬ, і, ж. 1. В'язке болото, грязь, рідке багно (у 2 знач.). Надвір вийдеш – дощ та твань, та туман непроглядний (Панас Мирний); Стежки ці залиті водою, вони грузькі, твань хлюпа під ногами і лунко плямкає, коли витягнеш із неї ногу (І. Словник української мови у 20 томах
  5. твань — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
  6. твань — Твань, тва́ні, -ні, тва́нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. твань — ТВАНЬ, і, ж. 1. В’язке болото, грязь, рідке багно (у 2 знач.). Надвір вийдеш — дощ та твань, та туман непроглядний (Мирний, III, 1954, 198); Стежки ці залиті водою, вони грузькі, твань хлюпа під ногами і лунко плямкає, коли витягнеш із неї ногу (Сенч. Словник української мови в 11 томах
  8. твань — Твань, -ні ж. Вязкая, густая грязь въ рѣкѣ, болотѣ. О. 1862. 1. 55. Мнж. 193. Словник української мови Грінченка