твердуватий

твердува́тий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твердуватий — ТВЕРДУВА́ТИЙ, а, е. Трохи твердий (у 2–4 знач.). В її голосі звучать нотки вдячності, а в голові з'являється зовсім недоречна думка, що в приймальні Вартеля твердуваті крісла (М. Словник української мови у 20 томах
  2. твердуватий — -а, -е. Трохи твердий (у 2-4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. твердуватий — ТВЕРДУВА́ТИЙ, а, е. Трохи твердий (у 2-4 знач.). Недостатньо розмочені гриби при варінні не розварюються, залишаються твердуватими, шкірястими (Укр. страви, 1957, 219); Твердуватий характер; *Образно. Словник української мови в 11 томах