твердючий
твердю́чий
прикметник
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- твердючий — див. твердий Словник синонімів Вусика
- твердючий — ТВЕРДЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже твердий (у 2, 3 знач.). Спробували наші руки й твердючої грабової породи. Хто вперше в житті заходиться коло неї з пилкою, напевне, думає: чи то часом не обернулася на камінь ця деревина? (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
- твердючий — -а, -е, розм. Дуже твердий (у 2, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- твердючий — ТВЕРДЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже твердий (у 2, 3 знач.). Спробували наші руки й твердючої грабової породи. Хто вперше в житті заходиться коло неї з пилкою, напевне, думає: чи то часом не обернулася на камінь ця деревина? (Мур., Бук. повість, 1959, 54). Словник української мови в 11 томах
- твердючий — Твердючий, -а, -е Очень твердый. Лубен. у. Словник української мови Грінченка