1. Орфографічний словник української мови

темниця

темни́ця

іменник жіночого роду

в'язниця

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. темниця — див. в'язниця Словник синонімів Вусика
  2. темниця — див. тюрма Словник чужослів Павло Штепа
  3. темниця — ТЕМНИ́ЦЯ, і, ж., заст., поет. В'язниця. – І в темній темниці Мене, вольного гетьмана, Голодом замучив [цар] (Т. Шевченко); Тихенько й поважливо... Словник української мови у 20 томах
  4. темниця — -і, ж., заст., поет. В'язниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. темниця — В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал. Словник синонімів української мови
  6. темниця — Темни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. темниця — ТЕМНИ́ЦЯ, і, ж., заст., поет. В’язниця. — І в темній темниці Мене, вольного гетьмана, Голодом замучив [цар] (Шевч., І, 1963, 248); Темниця без вікон, без дверей. Лицар-в’язень лежить у кутку на соломі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах