теряти
теря́ти
дієслово недоконаного виду
утрачати
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- теряти — Губити, загублювати, загубити, позагублювати, згублювати, згубити, позгублювати, погублювати, погубити, розгублювати, розгубити, порозгублювати, гайнувати, згайновувати, згайнувати, позгайновувати, погайновувати, погайнувати, прогайновувати... Словник чужослів Павло Штепа
- теряти — ТЕРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., кого – що, діал. Утрачати. Є такі люди, що і до смерті не теряють краси (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- теряти — -яю, -яєш, недок., перех., діал. Утрачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- теряти — УТРА́ТИТИ (ВТРА́ТИТИ) (залишитися без когось, чогось), ПОЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИСЯ, ЛИШИ́ТИСЯ, СТРА́ТИТИ, ЗГУБИ́ТИ, СТЕРЯ́ТИ розм., УТЕРЯ́ТИ розм., ЗАТРА́ТИТИ діал.; ПРОГА́ЯТИ, ПРОҐА́ВИТИ розм. (внаслідок спізнення, неуважності тощо). — Недок. Словник синонімів української мови
- теряти — ТЕРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех., діал. Утрачати. Є такі люди, що і до смерті не теряють краси (Н.-Лев., І, 1956, 129). Словник української мови в 11 томах
- теряти — Теря́ти, -ря́ю, -єш гл. 1) Терять, утрачивать, расходовать. Коли вмірать, то день терять. Шейк. Літа мої молодії, марне вас теряю. Гол. І. 323. 2) Портить. Середульший брат на те не потурає, с під червоного каптана чорні китиці видирає.... Словник української мови Грінченка