1. Орфографічний словник української мови

тижбір

ти́жбір

іменник чоловічого роду, істота

товкач

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тижбір — ТИ́ЖБІР, бора, ч., діал. Товкач. Носиться, як баба з тижбором (Гал.-рус. приповідки). Словник української мови у 20 томах
  2. тижбір — -бора, ч., діал. Товкач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тижбір — ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось), ТОВКА́ЧКА, ТИ́ЖБІР діал.; СТУПИ́Р діал. (перев. у ступі); МАКОГІ́Н, М'Я́ЛО (для розтирання чого-небудь у макітрі); ТАРА́Н розм. (для подрібнення насіння в олійні). Словник синонімів української мови
  4. тижбір — ТИ́ЖБІР, бора, ч., діал. Товкач. Носиться, як баба з тижбором (Гал.-руські.. приповідки, І, 1901-1905, 14). Словник української мови в 11 томах
  5. тижбір — Ти́жбір, -бора м. Пестъ къ ступкѣ. Фр. Пр. 15. Носиться, як баба з тижборьом. Фр. Пр. 14. Словник української мови Грінченка