тижбір
ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось), ТОВКА́ЧКА, ТИ́ЖБІР діал.; СТУПИ́Р діал. (перев. у ступі); МАКОГІ́Н, М'Я́ЛО (для розтирання чого-небудь у макітрі); ТАРА́Н розм. (для подрібнення насіння в олійні). Тоді помічники його беруть дубовий товкач, довго розтирають суміш, потім пересипають її під прес (З. Тулуб); Вона, видно, не знала, де подіти важку, відшліфовану руками не одного покоління Кужелів товкачку (Ю. Збанацький); Носиться, як баба з тижбором (приказка); Був там один, що його прозвали Мавпою, швидкий та верткий, що і з-під ступиря викрутиться (А. Свидницький); Лушня увійшов у хату; вніс за собою макогін, що покинув Чіпка надворі (Панас Мирний); Мороза кличуть куті їсти, вибігши з хати, з качалкою або з м'ялом, босо (М. Номис); Нехай в олійниці олійник тараном Макухам завдає якмога гіршу муку (І. Гулак-Артемовський).
Значення в інших словниках
- тижбір — ти́жбір іменник чоловічого роду, істота товкач діал. Орфографічний словник української мови
- тижбір — ТИ́ЖБІР, бора, ч., діал. Товкач. Носиться, як баба з тижбором (Гал.-рус. приповідки). Словник української мови у 20 томах
- тижбір — -бора, ч., діал. Товкач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тижбір — ТИ́ЖБІР, бора, ч., діал. Товкач. Носиться, як баба з тижбором (Гал.-руські.. приповідки, І, 1901-1905, 14). Словник української мови в 11 томах
- тижбір — Ти́жбір, -бора м. Пестъ къ ступкѣ. Фр. Пр. 15. Носиться, як баба з тижборьом. Фр. Пр. 14. Словник української мови Грінченка