тик
тик 1
іменник чоловічого роду
хвороба; симптом цієї хвороби
тик 2
іменник чоловічого роду
тканина
тик 3
іменник чоловічого роду
одне дерево
тик 4
іменник чоловічого роду
деревина
тик 5
вигук
незмінювана словникова одиниця
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тик — ТИК – ТІК Тик1, -у. Нервове захворювання. Обличчя у нього здригається нервовим тиком (З.Тулуб). Тик2, -у. Цупка бавовняна або льняна тканина. Тик3, -а. Дерево родини вербенових. Тік, току. Місце для молотьби, очищування й просушування зерна. Літературне слововживання
- тик — I (франц. tic) мимовільні одноманітні скорочення певних м’язів або груп м’язів (частіше обличчя). II (англ. teak, від португ. teca, з малайського tekka) рід багаторічних деревних рослин родини вербенових. Словник іншомовних слів Мельничука
- тик — ТИК¹, у, ч. Нервове захворювання, що проявляється в мимовільних смиканнях м'язів обличчя, шиї, рук і т. ін. Тиком засмикалась щока у Щупака (А. Головко); Крулікевич замовк, але нервовий тик довго смикав його тонкі губи (З. Тулуб). ТИК², у... Словник української мови у 20 томах
- тик — А, ч. Палець. Тик свій забери від мене! Нема чого своїми корявками до мене лізти. Словник сучасного українського сленгу
- тик — I -у, ч. Нервове захворювання, що проявляється в мимовільних смиканнях м'язів обличчя, шиї, рук і т. ін. II -у, ч. Цупка бавовняна або льняна тканина (звичайно смугаста), що вживається для оббивання матраців, виготовлення чохлів і т. ін. III -а... Великий тлумачний словник сучасної мови
- тик — Вічнозелене дерево родини вербенових, вис. до 40 м; росте у тропічних лісах Малайського архіпелагу та Індії; важка коричнева деревина (тик) використовується у суднобудуванні та для виготовлення меблів. Універсальний словник-енциклопедія
- тик — СУДО́МА (мимовільне скорочення м'язів усього тіла чи його частин, обличчя від болю, холоду, при деяких захворюваннях і т. ін.), СУ́ДОРОГА (СУ́ДОРГА рідше), КОНВУ́ЛЬСІЯ, КО́РЧІ мн. (перев. усього тіла); ТИК, СІ́ПАВКА розм. Словник синонімів української мови
- тик — ТИК¹, у, ч. Нервове захворювання, що проявляється в мимовільних смиканнях м’язів обличчя, шиї, рук і т. ін. Тиком засмикалась щока у Щупака (Головко, II, 1957, 625); Крулікевич замовк, але нервовий тик довго смикав його тонкі губи (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
- тик — Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться. Словник української мови Грінченка