тисячник

Значення в інших словниках

1. тисячник — ТИ́СЯЧНИК, а, ч. 1. розм., іст. Особа, відряджена куди-небудь у числі тисячі (тисяч) інших. 2. розм., іст. Передовий робітник або колгоспник, який виробляє рекордну норму в тисячах одиниць (напр. Словник української мови у 20 томах
2. тисячник — -а, ч. 1》 іст. Начальник тисячі війська (зокрема у війську Чингісхана). 2》 Той, хто налітав, наїздив тисячу кілометрів, виконав тисячу стрибків та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тисячник — ТИ́СЯЧНИК, а, ч. 1. розм. Особа, відряджена куди-небудь у числі тисячі (тисяч) інших. — Так він же, наш тисячник Заруба, у партії з того часу, коли тебе і на світі ще не було (Кучер, Трудна любов, 1960, 245). 2. розм. Словник української мови в 11 томах