1. Орфографічний словник української мови

тихосяйний

тихося́йний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихосяйний — ТИХОСЯ́ЙНИЙ, а, е, поет. Який сяє тихим, рівним, спокійним світлом. Снились їй ночі в серпанках сріблястих, Зір тихосяйні лампади (О. Олесь); // З таким світлом. Блакитна тихосяйна ніч стояла в своїй довершеній красі над лісовим хліборобським краєм (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. тихосяйний — -а, -е, поет. Який сяє тихим, рівним, спокійним світлом. || З таким світлом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тихосяйний — ТИХОСЯ́ЙНИЙ, а, е, поет. Який сяє тихим, рівним, спокійним світлом. Снились їй ночі в серпанках сріблястих, Зір тихосяйні лампади (Олесь, Вибр., 1958, 222); // З таким світлом. Блакитна тихосяйна ніч стояла в своїй довершеній красі над лісовим хліборобським краєм (Стельмах, І, 1962, 473). Словник української мови в 11 томах