тиш

Значення в інших словниках

1. тиш — див. тиша Словник синонімів Вусика
2. тиш — ТИШ, і, ж., поет. Те саме, що ти́ша. На бриючім бувало пролетиш, – прочешеш раз, прочешеш знов удруге, сипнеш свинцю: стає і гладь і тиш... (І. Гончаренко); Умирає зажурене літо. Так прозоро... покора і тиш... (В. Сосюра); Про що ті спогади?.. Словник української мови у 20 томах
3. тиш — -і, ж., поет. Те саме, що тиша. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тиш — СПО́КІЙ (стан у навколишньому оточенні, в природі і т. ін., що характеризується відсутністю шуму, руху, метушні, хвилювання тощо), ТИ́ША, ТИШ поет., ЗА́ТИ́ШОК, СУПОКІ́Й, ДРІМО́ТА, ПО́КІЙ заст. Словник синонімів української мови
5. тиш — ТИШ, і, ж., поет. Те саме, що ти́ша. На бриючім бувало пролетиш, — прочешеш раз, прочешеш знов удруге, сипнеш свинцю: стає і гладь і тиш… (Гонч., Вибр., 1959, 155); Умирає зажурене літо. Так прозоро… покора і тиш… (Сос., І, 1957, 226); Про що ті спогади?. Словник української мови в 11 томах
6. тиш — Рокотати, -чу, -чеш, рокотіти, -чу, тиш гл. Гремѣть, рокотать. Грім так і рокотить. Кв. II. 310. --------------- Тиш, а тиш! меж. Крикъ, которымъ гонять овець. Вх. Зн. 250. Словник української мови Грінченка