топірець

топіре́ць 1

іменник чоловічого роду

топір

рідко

топіре́ць 2

іменник чоловічого роду, істота

птах

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топірець — ТОПІРЕ́ЦЬ¹, рідко ТОПОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш. до топі́р. Гуцул промовля шепітком: – Що ж ти йдеш у парламент з ціпком? Ти захисник наш, воїн, борець, – Ось для битви візьми топірець (Я. Словник української мови у 20 томах
  2. топірець — I рідко топорець, -рця, ч. 1》 Зменш. до топір. 2》 діал. Сокирка на довгому держаку, звичайно прикрашена інкрустацією, різьбленням і т. ін. || Така сокирка з металу або дерева як сувенір. II -рця, ч. Північний морський птах, який має добре розвинений дзьоб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. топірець — СОКИ́РА (знаряддя для рубання і тесання); ТУПИ́ЦЯ, ТУПЕ́ЦЬ, ТУПА́К (тупа сокира); ТЕСА́К (для тесання); КОЛУ́Н (важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров); ТОПІ́Р (іст. — сокира з довгим держаком як зброя); ТОПІРЕ́ЦЬ діал. Словник синонімів української мови
  4. топірець — Топіре́ць, -рця́; -пірці́, -ці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. топірець — ТОПІРЕ́ЦЬ¹, рідко ТОПОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш. до топі́р. Гуцул промовля шепітком: — Що ж ти йдеш у парламент з ціпком? Ти захисник наш, воїн, борець, — Ось для битви візьми топірець (Шпорта, Вибр. Словник української мови в 11 томах