торопіти

торопі́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торопіти — Розгублюватися, бентежитися соромитися, НІЯКОВІТИ; п! ЛЯКАТИСЯ; дк. СТОРОПІТИ, проковтнути язик, не знати на яку ступити. Словник синонімів Караванського
  2. торопіти — ТОРОПІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Відчувати незручність, зніяковіння, побоювання від непевності; розгублюватися, бентежитися, соромитися, ніяковіти. А Трохим що – він .. уперше .. у губернії, .. так він і торопіє, і не зна, як за що узятися (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. торопіти — -ію, -ієш, недок. Відчувати незручність, зніяковіння, побоювання від непевності; розгублюватися, бентежитися, соромитися, ніяковіти. || Боятися, відчувати страх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. торопіти — РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТОРОПІ́ТИ розм., СТОРОПІ́ТИ розм., ОТЕТЕРІ́ТИ розм., СТОРОПИ́ТИСЯ діал., СТЕТЕРІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. торопіти — ТОРОПІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Відчувати незручність, зніяковіння, побоювання від непевності; розгублюватися, бентежитися, соромитися, ніяковіти. А Трохим що — він.. уперше.. у губернії,.. так він і торопіє, і не зна, як за що узятися (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах