торопіти
ТОРОПІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Відчувати незручність, зніяковіння, побоювання від непевності; розгублюватися, бентежитися, соромитися, ніяковіти.
А Трохим що — він.. уперше.. у губернії,.. так він і торопіє, і не зна, як за що узятися (Кв.-Осн., II, 1956, 403);
Ось із юрби вийшло їх двоє: Іван з Семеном — статні, сильні й молоді ковалі.. Вони трохи торопіли перед людьми, обсмикували великими руками сорочки, ніяково посміхалися (Шиян, Баланда, 1957, 132);
// Боятися, відчувати страх.
Лінивий плюскіт хвиль… Суха морська трава чорніє, шелестить під ногами.. Навіть і Віталик трохи торопіє: ні живої душі ніде (Гончар, Тронка, 1963, 229).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торопіти — торопі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- торопіти — Розгублюватися, бентежитися соромитися, НІЯКОВІТИ; п! ЛЯКАТИСЯ; дк. СТОРОПІТИ, проковтнути язик, не знати на яку ступити. Словник синонімів Караванського
- торопіти — ТОРОПІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Відчувати незручність, зніяковіння, побоювання від непевності; розгублюватися, бентежитися, соромитися, ніяковіти. А Трохим що – він .. уперше .. у губернії, .. так він і торопіє, і не зна, як за що узятися (Г. Словник української мови у 20 томах
- торопіти — -ію, -ієш, недок. Відчувати незручність, зніяковіння, побоювання від непевності; розгублюватися, бентежитися, соромитися, ніяковіти. || Боятися, відчувати страх. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торопіти — РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТОРОПІ́ТИ розм., СТОРОПІ́ТИ розм., ОТЕТЕРІ́ТИ розм., СТОРОПИ́ТИСЯ діал., СТЕТЕРІ́ТИ діал. Словник синонімів української мови