торос
ТОРО́С, а, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду.
Загалом, велетенські тороси значно прикрашали суворий ландшафт закрижанілого моря (Трубл., Лахтак, 1953, 86);
Похмурі козаки швидко крокували, спотикаючись на льодових торосах, що примхливо погорбили крижану поверхню лиману (Добр., Очак. розмир, 1965, 167);
*Образно. Кілька бібліотекарок стояли на видачі, швидко знаходили те, що їх просили, зникали на короткий час серед книжкових торосів (Загреб., Шепіт, 1966, 355).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торос — торо́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- торос — А, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду. Скинь оком — і минай. Громаддя ночі береться у тороси. Мокрий сніг, і збоку надбігає жовтий вогник. (ЧТ:94); Тороси безберегого чекання громадяться, мов айсберг, за вікном. (ЧТ:154). Словник поетичної мови Василя Стуса
- торос — ТОРО́С, а, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду. Загалом, велетенські тороси значно прикрашали суворий ландшафт закрижанілого моря (М. Словник української мови у 20 томах
- торос — -а, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торос — То́рос, -су м. = тарас. Левч. 42. Словник української мови Грінченка