1. Словник української мови у 20 томах

торос

ТОРО́С, а, ч.

Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду.

Загалом, велетенські тороси значно прикрашали суворий ландшафт закрижанілого моря (М. Трублаїні);

Похмурі козаки швидко крокували, спотикаючись на льодових торосах, що примхливо погорбили крижану поверхню лиману (С. Добровольський);

* Образно. Кілька бібліотекарок стояли на видачі, швидко знаходили те, що їх просили, зникали на короткий час серед книжкових торосів (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торос — торо́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. торос — А, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду. Скинь оком — і минай. Громаддя ночі береться у тороси. Мокрий сніг, і збоку надбігає жовтий вогник. (ЧТ:94); Тороси безберегого чекання громадяться, мов айсберг, за вікном. (ЧТ:154). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. торос — -а, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. торос — ТОРО́С, а, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду. Загалом, велетенські тороси значно прикрашали суворий ландшафт закрижанілого моря (Трубл. Словник української мови в 11 томах
  5. торос — То́рос, -су м. = тарас. Левч. 42. Словник української мови Грінченка