1. Словник поетичної мови Василя Стуса

торос

торо́с

А, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду.

Скинь оком — і минай. Громаддя ночі

береться у тороси. Мокрий сніг,

і збоку надбігає жовтий вогник. (ЧТ:94);

Тороси безберегого чекання

громадяться, мов айсберг, за вікном. (ЧТ:154).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торос — торо́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. торос — ТОРО́С, а, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду. Загалом, велетенські тороси значно прикрашали суворий ландшафт закрижанілого моря (М. Словник української мови у 20 томах
  3. торос — -а, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. торос — ТОРО́С, а, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду. Загалом, велетенські тороси значно прикрашали суворий ландшафт закрижанілого моря (Трубл. Словник української мови в 11 томах
  5. торос — То́рос, -су м. = тарас. Левч. 42. Словник української мови Грінченка