1. Орфографічний словник української мови

торочкуватий

торочкува́тий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торочкуватий — ТОРОЧКУВА́ТИЙ, а, е. Із торочками (у 1 знач.) або обтріпаний по краях. Обірване, замурзане хлоп'я, без шапки та з важким торочкуватим шарфом на шиї оддирало серед залу чечітку (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  2. торочкуватий — -а, -е. 1》 Із торочками (у 1 знач.) або обтріпаний по краях. 2》 анат. Який має ворсинки; ворсинчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. торочкуватий — ТОРОЧКУВА́ТИЙ, а, е. Із торочками (у 1 знач.) або обтріпаний по краях. Обірване, замурзане хлоп’я, без шапки та з важким торочкуватим шарфом на шиї оддирало серед залу чечітку (Ле, Вибр., 1939, 199). Словник української мови в 11 томах