торочкуватий
торочкува́тий
-а, -е.
1》 Із торочками (у 1 знач.) або обтріпаний по краях.
2》 анат. Який має ворсинки; ворсинчастий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торочкуватий — торочкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- торочкуватий — ТОРОЧКУВА́ТИЙ, а, е. Із торочками (у 1 знач.) або обтріпаний по краях. Обірване, замурзане хлоп'я, без шапки та з важким торочкуватим шарфом на шиї оддирало серед залу чечітку (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- торочкуватий — ТОРОЧКУВА́ТИЙ, а, е. Із торочками (у 1 знач.) або обтріпаний по краях. Обірване, замурзане хлоп’я, без шапки та з важким торочкуватим шарфом на шиї оддирало серед залу чечітку (Ле, Вибр., 1939, 199). Словник української мови в 11 томах