1. Орфографічний словник української мови

триголовий

триголо́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. триголовий — ТРИГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Який має три голови. Цербер потворний околицю гавканням всю ту сповняє, Звір триголовий навпроти мандрівних в печері простертий (М. Зеров). 2. Який має три вершини, три бані тощо. Триголова церква. Словник української мови у 20 томах
  2. триголовий — -а, -е. 1》 Який має три голови. 2》 Який має три вершини, три бані тощо. Триголова церква. Триголовий м'яз — м'яз плеча людини та ссавців, що має три головки й починається від лопатки, задньої поверхні плеча та міжм'язових перегородок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. триголовий — ТРИГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Який має три голови. Цербер потворний околицю гавканням всю ту сповняє, Звір триголовий навпроти мандрівних в печері простертий (Зеров, Вибр., 1966, 250). 2. Який має три вершини, три бані тощо. Триголова церква. Словник української мови в 11 томах