триголовий
ТРИГОЛО́ВИЙ, а, е.
1. Який має три голови.
Цербер потворний околицю гавканням всю ту сповняє, Звір триголовий навпроти мандрівних в печері простертий (Зеров, Вибр., 1966, 250).
2. Який має три вершини, три бані тощо.
Триголова церква.
∆ Триголо́вий м’яз — м’яз плеча людини та ссавців, що має три головки й починається від лопатки, задньої поверхні плеча та міжм’язових перегородок.
Розглядаючи м’язи плеча, що надають руху передпліччям, увагу учнів звертають тільки на два м’язи — двоголовий і триголовий (Метод. викл. анат.., 1955, 78).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- триголовий — триголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- триголовий — ТРИГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. Який має три голови. Цербер потворний околицю гавканням всю ту сповняє, Звір триголовий навпроти мандрівних в печері простертий (М. Зеров). 2. Який має три вершини, три бані тощо. Триголова церква. Словник української мови у 20 томах
- триголовий — -а, -е. 1》 Який має три голови. 2》 Який має три вершини, три бані тощо. Триголова церква. Триголовий м'яз — м'яз плеча людини та ссавців, що має три головки й починається від лопатки, задньої поверхні плеча та міжм'язових перегородок. Великий тлумачний словник сучасної мови