1. Орфографічний словник української мови

тризубець

тризу́бець

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тризубець — ТРИЗУ́БЕЦЬ, бця, ч. Багаторічна, придатна для корму тваринам трав'яниста болотяна, лугова й т. ін. рослина, плід якої при дозріванні розпадається на три однонасінні частини. Фон рослинного покриву .. утворює тризубець морський. Словник української мови у 20 томах
  2. тризубець — -бця, ч. Багаторічна, придатна для корму тваринам трав'яниста болотяна, лугова й т. ін. рослина, плід якої, при дозріванні розпадається на три однонасінні частини. Тризубець болотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тризубець — Тризу́бець, -бця; -бці, -бців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тризубець — ТРИЗУ́БЕЦЬ, бця, ч. (Triglochin L.). Багаторічна, придатна для корму тваринам трав’яниста болотяна, лугова й т. ін. рослина, плід якої при дозріванні розпадається на три однонасінні частини. Фон рослинного покриву.. утворює тризубець морський. Словник української мови в 11 томах
  5. тризубець — Тризубець, -бця м. трезубецъ; вилы съ тремя зубьями. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка