1. Орфографічний словник української мови

тризубий

тризу́бий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тризубий — ТРИЗУ́БИЙ, а, е. Із трьома зубцями. Взуття [високогірне] повинно добре чіплятись. З цією метою оковують підошви й ранти спеціальними тризубими шипами (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. тризубий — -а, -е. Із трьома зубцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тризубий — ТРИЗУ́БИЙ, а, е. Із трьома зубцями. Взуття [високогірне] повинно добре чіплятись. З цією метою оковують підошви й ранти спеціальними тризубими шипами (В дорогу, 1953, 103). Словник української мови в 11 томах