тризубий
тризу́бий
-а, -е.
Із трьома зубцями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тризубий — тризу́бий прикметник Орфографічний словник української мови
- тризубий — ТРИЗУ́БИЙ, а, е. Із трьома зубцями. Взуття [високогірне] повинно добре чіплятись. З цією метою оковують підошви й ранти спеціальними тризубими шипами (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- тризубий — ТРИЗУ́БИЙ, а, е. Із трьома зубцями. Взуття [високогірне] повинно добре чіплятись. З цією метою оковують підошви й ранти спеціальними тризубими шипами (В дорогу, 1953, 103). Словник української мови в 11 томах