1. Орфографічний словник української мови

триклятий

трикля́тий

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. триклятий — див. чорт Словник синонімів Вусика
  2. триклятий — ТРИКЛЯ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що прокля́тий (з відтінком підсилення); який заслуговує прокляття. – Чого, Парасю, ти блідна? – Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна (П. Грабовський); Нема нічого страшнішого, ніж вночі опинитися в цьому триклятому тропічному лісі (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  3. триклятий — -а, -е, розм. Те саме, що проклятий (з відтінком підсилення); який заслуговує прокляття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. триклятий — ПРОКЛЯТИЙ (якого проклинають, суворо засуджують; ужив. як лайливе слово), КЛЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, ТРИКЛЯ́ТИЙ підсил. розм., ПРОКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ТРИКЛЯТУ́ЩИЙ підсил. розм., ПОГА́НСЬКИЙ заст., І́РОДІВ заст., ОКАЯ́ННИЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. триклятий — Трикля́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. триклятий — ТРИКЛЯ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що прокля́тий (з відтінком підсилення); який заслуговує прокляття. — Чого, Парасю, ти блідна? — Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна (Граб. Словник української мови в 11 томах
  7. триклятий — Триклятий, -а, -е Трижды проклятый. Словник української мови Грінченка