1. Орфографічний словник української мови

трирядка

триря́дка

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трирядка — ТРИРЯ́ДКА, и, ж., розм. Трирядна гармонія. Гармонія у Полікарпа колись була. Справжня тульська трирядка, підбита шкірою, з розкішним лакованим поясом (Н. Рибак); – Флегонте! – гукнув Харитон через паркан і, не дочекавшись відповіді, взяв на своїй трирядці акорд до-мажор (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  2. трирядка — -и, ж., розм. Трирядна гармонія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трирядка — ТРИРЯ́ДКА, и, ж., розм. Трирядна гармонія. Гармонія у Полікарпа колись була. Справжня тульська трирядка, підбита шкірою, з розкішним лакованим поясом (Рибак, На світанку, 1940, 149); — Флегонте!... Словник української мови в 11 томах