трирядка
ТРИРЯ́ДКА, и, ж., розм. Трирядна гармонія.
Гармонія у Полікарпа колись була. Справжня тульська трирядка, підбита шкірою, з розкішним лакованим поясом (Рибак, На світанку, 1940, 149);
— Флегонте! — гукнув Харитон через паркан і, не дочекавшись відповіді, взяв на своїй трирядці акорд до-мажор (Смолич, Мир.., 1958, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трирядка — триря́дка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- трирядка — ТРИРЯ́ДКА, и, ж., розм. Трирядна гармонія. Гармонія у Полікарпа колись була. Справжня тульська трирядка, підбита шкірою, з розкішним лакованим поясом (Н. Рибак); – Флегонте! – гукнув Харитон через паркан і, не дочекавшись відповіді, взяв на своїй трирядці акорд до-мажор (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- трирядка — -и, ж., розм. Трирядна гармонія. Великий тлумачний словник сучасної мови