1. Орфографічний словник української мови

трофейник

трофе́йник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трофейник — ТРОФЕ́ЙНИК, а, ч., розм. Член трофейної команди. Противник, тікаючи, змушений був кинути чимало своєї техніки та боєприпасів .. – Буде трофейникам роботи, – перемовлялись бійці. – Попозбирають... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. трофейник — -а, ч., розм. Член трофейної команди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трофейник — ТРОФЕ́ЙНИК, а, ч., розм. Член трофейної команди. Противник, тікаючи, змушений був кинути чимало своєї техніки та боєприпасів.. — Буде трофейникам роботи, — перемовлялись бійці. — Попозбирають… (Гончар, III, 1959, 421). Словник української мови в 11 томах