1. Орфографічний словник української мови

трудяка

трудя́ка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трудяка — див. роботящий Словник синонімів Вусика
  2. трудяка — ТРУДЯ́КА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що трудя́га. Аврум Марчик, тихий трудяка-кравець, що в його завжди бадьорий вираз на марному, кволому обличчі, тепер справді скидався на п'яного (С. Васильченко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. трудяка — -и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що трудяга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трудяка — ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст. Словник синонімів української мови
  5. трудяка — ТРУДЯ́КА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що трудя́га. Аврум Марчик, тихий трудяка-кравець, що в його завжди бадьорий вираз на марному, кволому обличчі, тепер справді скидався на п’яного (Вас., Опов., 1947, 41); *Образно. Словник української мови в 11 томах