трудяка
ТРУДЯ́КА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що трудя́га.
Аврум Марчик, тихий трудяка-кравець, що в його завжди бадьорий вираз на марному, кволому обличчі, тепер справді скидався на п’яного (Вас., Опов., 1947, 41);
*Образно. Прибіг Пастух до Голови І каже: — Захистіть хоч ви, — Укушено Коня-трудяку, Що має не одну подяку (Дор., Літа.., 1957, 176).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трудяка — трудя́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- трудяка — див. роботящий Словник синонімів Вусика
- трудяка — ТРУДЯ́КА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що трудя́га. Аврум Марчик, тихий трудяка-кравець, що в його завжди бадьорий вираз на марному, кволому обличчі, тепер справді скидався на п'яного (С. Васильченко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- трудяка — -и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що трудяга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трудяка — ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст. Словник синонімів української мови