1. Словник української мови в 11 томах

трудящий

ТРУДЯ́ЩИЙ, а, е.

1. Який багато працює й живе зі своєї праці.

— Де куховарка? ..Як ти годуєш трудящих людей? (Коцюб., II, 1955, 250);

Загальновизнано в марксистсько-ленінській науці про суспільство, що народ є рушійною силою історії, що всі досягнення людства — це в першу чергу досягнення народу, тобто широких трудящих мас (Рильський, IX, 1962, 189);

// Який складається з таких людей.

Художник не втрачав надії, що бачитиме їх [картини] колись і весь трудящий Будапешт (Гончар, III, 1959, 246);

Хочеться поговорити про.. чесну артіль, трудящу,.. з хорошими перспективами (Вишня, І, 1956, 362).

2. у знач. ім. трудя́щий, щого, ч. Той, хто живе зі своєї праці.

Честь і шана всім трудящим В кузні, шахті чи з серпом (Граб., І, 1959, 511);

Добробут трудящого визначається не тільки його заробітною платою, але й рядом інших факторів (Ком. Укр., 5, 1960, 6).

3. рідко. Те саме, що працьови́тий; роботящий, працелюбний.

Непевний був Максим отой, брате. А трудящий, роботящий, Та тихий до того, Та ласкавий… (Шевч., II, 1963, 274);

*Образно. Трудяща Ластівка край берега літала: Земельку мокрую збирала, Щоб хатоньку собі зліпить (Гл., Вибр., 1951, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трудящий — трудя́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. трудящий — ЯК ІМ. ТРУДІВНИК; (рід) ТРУДОВИЙ, д. робітний. Словник синонімів Караванського
  3. трудящий — див. роботящий Словник синонімів Вусика
  4. трудящий — Працюючий, див. роботящий, трудолюбивий Словник чужослів Павло Штепа
  5. трудящий — ТРУДЯ́ЩИЙ, а, е. 1. Який багато працює й живе зі своєї праці. – Де куховарка? .. Як ти годуєш трудящих людей? (М. Коцюбинський); // Який складається з таких людей. Художник не втрачав надії, що бачитиме їх [картини] колись і весь трудящий Будапешт (О. Словник української мови у 20 томах
  6. трудящий — -а, -е. 1》 Який багато працює й живе зі своєї праці. || Який складається з таких людей. 2》 у знач. ім. трудящий, -щого, ч. Той, хто живе зі своєї праці. 3》 рідко. Те саме, що працьовитий; роботящий, працелюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. трудящий — НАРО́Д (основна трудова частина населення країни — на противагу соціальним верхам), НИЗИ́ мн., ДЕ́МОС книжн., ЛЮД заст., ЛЮ́ДИ мн., заст., ПОСПІ́ЛЬСТВО заст.; МА́СИ мн., ТРУДЯ́ЩІ мн. (у літературі соціалістичного напряму, в мові радянської доби). Словник синонімів української мови
  8. трудящий — Трудя́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. трудящий — Трудящий, -а, -е 1) = трудячий. А трудяще, а чепурне, а роботяще. Шевч. Трудящий шукає долі, а доля шукає трудящого. Г. Барв. 173. 2) Трудовой, заработанный трудомъ. Трудяща копійка годує довіку. Ном. Словник української мови Грінченка