1. Орфографічний словник української мови

трунчик

тру́нчик

іменник чоловічого роду

напій

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трунчик — ТРУ́НЧИК, у, ч., діал. Пестл. до тру́нок¹. А я вийму горілочки фляшу [сулію], .. А він возьме, браття, покуштує, .. Та лиш цмокне: “.. Се ж то, куме, трунчик..!” (Ю. Федькович). Словник української мови у 20 томах
  2. трунчик — -у, ч., діал. Пестл. до трунок I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трунчик — ТРУ́НЧИК, у, ч., діал. Пестл. до тру́нок¹. А я вийму горілочки фляшу [сулію], ..А він возьме, браття, покуштує,.. Та лиш цмокне: «..Се ж то, куме, трунчик..!» (Пісні та романси.., II, 1956, 156). Словник української мови в 11 томах