трунчик
ТРУ́НЧИК, у, ч., діал.
Пестл. до тру́нок¹.
А я вийму горілочки фляшу [сулію], .. А він возьме, браття, покуштує, .. Та лиш цмокне: “.. Се ж то, куме, трунчик..!” (Ю. Федькович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трунчик — тру́нчик іменник чоловічого роду напій діал. Орфографічний словник української мови
- трунчик — -у, ч., діал. Пестл. до трунок I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трунчик — ТРУ́НЧИК, у, ч., діал. Пестл. до тру́нок¹. А я вийму горілочки фляшу [сулію], ..А він возьме, браття, покуштує,.. Та лиш цмокне: «..Се ж то, куме, трунчик..!» (Пісні та романси.., II, 1956, 156). Словник української мови в 11 томах