1. Орфографічний словник української мови

трухляк

трухля́к 1

іменник чоловічого роду

шматок дерева

розм.

трухля́к 2

іменник чоловічого роду, істота

жук

трухля́к 3

іменник чоловічого роду, істота

про дуже стару людину

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трухляк — див. старий Словник синонімів Вусика
  2. трухляк — ТРУХЛЯ́К¹, а, ч., розм. 1. Шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться. Сіє [Тихон] зразу з приполу блискучими трухляками! Всі з реготом кидаються врозтіч, збирають блистки [блискітки] (С. Васильченко). 2. перен. Про дуже стару людину. Словник української мови у 20 томах
  3. трухляк — I -а, ч., розм. 1》 Шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться. 2》 перен. Про дуже стару людину. II -а, ч. Жук, що живе під корою дерев і живиться комахами-шкідниками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трухляк — ТРУХЛЯ́К¹, а, ч., розм. 1. Шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться. Сіє [Тихон] зразу з приполу блискучими трухляками! Всі з реготом кидаються врозтіч, збирають блистки [блискітки] (Вас., III, 1960, 177). 2. перен. Про дуже стару людину. Словник української мови в 11 томах