трухляк
ТРУХЛЯ́К¹, а, ч., розм.
1. Шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться.
Сіє [Тихон] зразу з приполу блискучими трухляками! Всі з реготом кидаються врозтіч, збирають блистки [блискітки] (Вас., III, 1960, 177).
2. перен. Про дуже стару людину.
Поза столом сидить на лаві.. чоловічок — вже давненько не юнак, відколи.. й квіт з його опав, та ще й не трухляк: сивоусий, пикатий, броватий (Вовчок, VI, 1956, 281).
ТРУХЛЯ́К², а́, ч. Жук, що живе під корою дерев і живиться комахами-шкідниками.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трухляк — трухля́к 1 іменник чоловічого роду шматок дерева розм. трухля́к 2 іменник чоловічого роду, істота жук трухля́к 3 іменник чоловічого роду, істота про дуже стару людину розм. Орфографічний словник української мови
- трухляк — див. старий Словник синонімів Вусика
- трухляк — ТРУХЛЯ́К¹, а, ч., розм. 1. Шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться. Сіє [Тихон] зразу з приполу блискучими трухляками! Всі з реготом кидаються врозтіч, збирають блистки [блискітки] (С. Васильченко). 2. перен. Про дуже стару людину. Словник української мови у 20 томах
- трухляк — I -а, ч., розм. 1》 Шматочок трухлявого дерева, який у темряві світиться. 2》 перен. Про дуже стару людину. II -а, ч. Жук, що живе під корою дерев і живиться комахами-шкідниками. Великий тлумачний словник сучасної мови