1. Орфографічний словник української мови

трюкацтво

трюка́цтво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трюкацтво — ТРЮКА́ЦТВО, а, с., розм. 1. Мистецтво виконувати трюки (у 1 знач.). На арені Бова показував звичайні номери, хоч, правда, з деяким присмаком трюкацтва (Д. Ткач). 2. Схильність до трюків (у 2, 3 знач.), використання їх у своїй роботі, діяльності. Словник української мови у 20 томах
  2. трюкацтво — -а, с., розм. 1》 Мистецтво виконувати трюки (у 1 знач.); штукарство. 2》 Схильність до трюків (у 2, 3 знач.), використання їх у своїй роботі, діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трюкацтво — ТРЮКА́ЦТВО, а, с., розм. 1. Мистецтво виконувати трюки (у 1 знач.). На арені Бова показував звичайні номери, хоч, правда, з деяким присмаком трюкацтва (Ткач, Арена, 1960, 133). 2. Схильність до трюків (у 2, 3 знач. Словник української мови в 11 томах