1. Орфографічний словник української мови

трясучий

трясу́чий

прикметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трясучий — ТРЯСУ́ЧИЙ, а, е, розм. 1. Який трясеться або трясе під час їзди; труський. Трясуча бричка, бризки з-під коліс, Дух поту кінського, бліде світання, І станція, і поїзд залізничний, Думки безладні, як в болючім сні... (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  2. трясучий — -а, -е, розм. 1》 Який трясеться або трясе під час їзди; труський. 2》 Те саме, що трясовинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трясучий — ТРЯСУ́ЧИЙ, а, е, розм. 1. Який трясеться або трясе під час їзди; труський. Трясуча бричка, бризки з-під коліс, Дух поту кінського, бліде світання, І станція, і поїзд залізничний, Думки безладні, як в болючім сні… (Рильський, III, 1961, 149). Словник української мови в 11 томах