1. Орфографічний словник української мови

тріпотання

тріпота́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріпотання — ТРІПОТА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. тріпота́ти й звуки, утворювані цією дією. Я жив у минулому, я бачив, чув, з тріпотанням сердечним відчував смуток, радість та всі перипетії тих почувань (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  2. тріпотання — -я, с. Дія і стан за знач. тріпотати й звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тріпотання — ТРІПОТА́ННЯ, я, с. Дія та стан за знач. тріпота́ти й звуки, утворювані цією дією. Я жив у минулому, я бачив, чув, з тріпотанням сердечним відчував смуток, радість та всі перипетії тих почувань (Коцюб., І, 1955, 178). Словник української мови в 11 томах