1. Орфографічний словник української мови

тріпотливий

тріпотли́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріпотливий — ТРІПОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який часто, дрібно коливається, дрижить, тріпоче. Свічка горіла, і вогник її покрученою ледь тріпотливою цівкою кіптяви тягся догори (Ю. Словник української мови у 20 томах
  2. тріпотливий — -а, -е. 1》 Який часто, дрібно коливається, дрижить, тріпоче. || Який безперестанно здригається, рухається. || Який має, розвівається (на вітрі, у повітрі). 2》 Який судорожно здригається всім тілом. || Який часто й посилено б'ється (про серце). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тріпотливий — ТРЕМТЛИ́ВИЙ (який часто й коротко трясеться, тремтить), ТРЕМТЯ́ЧИЙ (ТРЕМТЮ́ЧИЙ), ТРІПОТЛИ́ВИЙ, ТРЕ́ПЕТНИЙ (ТРЕ́ПІТНИЙ), ТРЕПЕТЛИ́ВИЙ рідко, ТРЕМКИ́Й рідко. — Пор. 1. тремті́ти. Словник синонімів української мови
  4. тріпотливий — ТРІПОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який часто, дрібно коливається, дрижить, тріпоче. Свічка горіла, і вогник її покрученою ледь тріпотливою цівкою кіптяви тягся догори (Смолич, І, 1947, 9)... Словник української мови в 11 томах