1. Орфографічний словник української мови

тріумфуючий

тріумфу́ючий 1

дієприкметник

від: тріумфува́ти

тріумфу́ючий 2

прикметник

який виражає тріумф

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріумфуючий — ТРІУМФУ́ЮЧИЙ, а, е. Який тріумфує. За кілька хвилин оберемок бадилля прудко летів у провалля, а за ним, обвалюючи глину й запорошуючи всім очі, скотився додолу тріумфуючий Іван (М. Словник української мови у 20 томах
  2. тріумфуючий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до тріумфувати. 2》 у знач. прикм. Який виражає тріумф, радість перемоги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тріумфуючий — ТРІУМФУ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до тріумфува́ти. За кілька хвилин оберемок бадилля прудко летів у провалля, а за ним, обвалюючи глину й запорошуючи всім очі, скотився додолу тріумфуючий Іван (Коцюб. Словник української мови в 11 томах