1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тріумфуючий

тріумфу́ючий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до тріумфувати.

2》 у знач. прикм. Який виражає тріумф, радість перемоги.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріумфуючий — тріумфу́ючий 1 дієприкметник від: тріумфува́ти тріумфу́ючий 2 прикметник який виражає тріумф Орфографічний словник української мови
  2. тріумфуючий — ТРІУМФУ́ЮЧИЙ, а, е. Який тріумфує. За кілька хвилин оберемок бадилля прудко летів у провалля, а за ним, обвалюючи глину й запорошуючи всім очі, скотився додолу тріумфуючий Іван (М. Словник української мови у 20 томах
  3. тріумфуючий — ТРІУМФУ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до тріумфува́ти. За кілька хвилин оберемок бадилля прудко летів у провалля, а за ним, обвалюючи глину й запорошуючи всім очі, скотився додолу тріумфуючий Іван (Коцюб. Словник української мови в 11 томах