1. Орфографічний словник української мови

турун

туру́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турун — ТУРУ́Н, а́, ч. Те саме, що жу́желиця². Словник української мови у 20 томах
  2. турун — -а, ч., ент. Те саме, що жужелиця II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. турун — II. ЖУ́ЖЕЛИЦЯ (хижий жучок, що живиться комахами, молюсками тощо), ТУРУ́Н. Трудівниця-жужелиця буквально перемелює силу-силенну слимаків та різної гусені, що завдає врожаям непоправної шкоди (з журналу). Словник синонімів української мови
  4. турун — ТУРУ́Н, а́, ч. (Carabus), ент. Те саме, що жу́желиця². Словник української мови в 11 томах
  5. турун — Турун, -на м. насѣк. Carabus, жужелица. Вх. Пч. І. 5. Словник української мови Грінченка