турун
туру́н
-а, ч., ент.
Те саме, що жужелиця II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турун — туру́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- турун — ТУРУ́Н, а́, ч. Те саме, що жу́желиця². Словник української мови у 20 томах
- турун — II. ЖУ́ЖЕЛИЦЯ (хижий жучок, що живиться комахами, молюсками тощо), ТУРУ́Н. Трудівниця-жужелиця буквально перемелює силу-силенну слимаків та різної гусені, що завдає врожаям непоправної шкоди (з журналу). Словник синонімів української мови
- турун — ТУРУ́Н, а́, ч. (Carabus), ент. Те саме, що жу́желиця². Словник української мови в 11 томах
- турун — Турун, -на м. насѣк. Carabus, жужелица. Вх. Пч. І. 5. Словник української мови Грінченка