1. Орфографічний словник української мови

тюгівець

тю́гівець

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюгівець — ТЮ́ГІВЕЦЬ, вця, ч. Артист ТЮГу. Виховуючи нашу зміну, формуючи її високі моральні якості та естетичні смаки, тюгівці віддають усі сили, уміння, знання, енергію “справі дитячої радості” (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. тюгівець — -вця, ч. Актор, співробітник театру юного глядача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тюгівець — ТЮ́ГІВЕЦЬ, вця, ч. Артист ТЮГу. Виховуючи нашу зміну, формуючи її високі моральні якості та естетичні смаки, тюгівці віддають усі сили, уміння, знання, енергію «справі дитячої радості» (Мист., 2, 1968, 10). Словник української мови в 11 томах