1. Словник української мови в 11 томах

тюгівець

ТЮ́ГІВЕЦЬ, вця, ч. Артист ТЮГу.

Виховуючи нашу зміну, формуючи її високі моральні якості та естетичні смаки, тюгівці віддають усі сили, уміння, знання, енергію «справі дитячої радості» (Мист., 2, 1968, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюгівець — тю́гівець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. тюгівець — ТЮ́ГІВЕЦЬ, вця, ч. Артист ТЮГу. Виховуючи нашу зміну, формуючи її високі моральні якості та естетичні смаки, тюгівці віддають усі сили, уміння, знання, енергію “справі дитячої радості” (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тюгівець — -вця, ч. Актор, співробітник театру юного глядача. Великий тлумачний словник сучасної мови